Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Зеленюк В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Філінська О. М. Вплив піридину на активність мембранозв'язаних ферментів клітин печінки [Електронний ресурс] / О. М. Філінська, В. П. Лозовий, С. В. Яблонська, Г. В. Островська, Т. В. Рибальченко, В. О. Зеленюк, В. К. Рибальченко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 6. - С. 173-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_6_34 Pyridine does not provoke significant changes of the ecto-ATPase and 5'-nucleotidase activities of the plasma membrane of hepatocytes. <$E roman Mg sup 2+>, <$E roman Ca sup 2+>-ATPase activity is not changed under the influence of pyridine too. Pyridine produces the alterations of the <$E roman Na sup +>, <$E roman K sup +>-ATPase activity that have biphase character. A decrease of the enzyme activity is observed at nanomolar and <$E 10 sup -5> M concentrations and disappears at micromolar concentrations. This effect might be caused by features of the pyridine interaction with the membrane lipid matrix. | ||
| 2. | 
Заморський І. І. Вплив статинів на функціональний стан нирок щурів та вміст прозапальних цитокінів у плазмі крові при токсичній формі гострої ниркової недостатності [Електронний ресурс] / І. І. Заморський, О. В. Геруш, В. Г. Зеленюк // Фармацевтичний часопис. - 2014. - № 2. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2014_2_19 | ||
| 3. | 
Зеленюк В. Г. Морфофункціональні зміни в нирках щурів під впливом статинів при гентаміциновій гострій нирковій недостатності [Електронний ресурс] / В. Г. Зеленюк, І. І. Заморський, І. С. Давиденко, О. Г. Паливода // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2014. - № 3. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2014_3_5 Статини поряд зі своєю основною гіполіпідемічною дією здатні виявляти антиоксидантні, протизапальні та імуномодуляторні ефекти. Тому застосування інгібіторів ГМГ-КоА редуктази можна розглядати як потенційний терапевтичний напрям запобігання гентаміцин-індукованій нефротоксичності. Мета дослідження - виявити нефропротекторні властивості статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) у випадку гентаміцинової гострої ниркової недостатності у щурів. Експеримент виконано на 40 білих щурах, розподілених на 5 рівних груп. Гостру ниркову недостатність викликали внутрішньом'язовим уведенням щурам 4 % розчину гентаміцину сульфату в дозі 80 мг/кг 1 раз на добу протягом 6 днів. Статини вводили внутрішньошлунково в дозі 20 мг/ кг з першого дня застосування гентаміцину, після чого вивчали зміни функціонального стану та гістоструктури нирок. За результатами експерименту встановлено обширні пошкодження канальців нефрону з розвитком некрозу, що супроводжувались олігурією та протеїнурією, а також значним зменшенням швидкості клубочкової фільтрації в результаті нефротоксичного впливу гентаміцину. Застосування статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) у дозі 20 мг/кг сприяло відновленню сечовиділення та зменшенню концентрації білка в сечі, а також збереженню гістоструктури нирок, що доводить наявність у препаратів нефропротекторних властивостей. | ||
| 4. | 
Зеленюк В. Г. Вплив статинів на інтенсивність ендогенної інтоксикації при гострій нирковій недостатності [Електронний ресурс] / В. Г. Зеленюк, І. І. Заморський, О. М. Горошко // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 3. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_3_10 | ||
| 5. |
Зеленюк В. Г. Зв’язок нефропротекторних та плейотропних властивостей статинів при ішемічно-реперфузивній гострій нирковій недостатності [Електронний ресурс] / В. Г. Зеленюк // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_4_6 | ||
| 6. | 
Зеленюк В. Г. Вплив статинів на розвиток ниркової недостатності у білих щурів [Електронний ресурс] / В. Г. Зеленюк, І. І. Заморський, О. М. Горошко // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 2. - С. 75-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_2_14 В експерименті на щурах досліджено дію 3-х статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) на функцію нирок за умов гострої ниркової недостатності (ГНН) і встановлено ефективні дози, у яких вони найбільш виражено виявляють нефропротекторні властивості. Виявлено, що всі статини у різних дозах викликали відновлення функціональної активності нирок на тлі змодельованої рабдоміолітичної ГНН, проте у дозі 20 мг/кг відзначали найбільш суттєве покращання основних показників функцій нирок: посилення діурезу на 32 %, швидкості клубочкової фільтрації - на 90 %, зменшення протеїнурії більше ніж удвічі. При цьому активність креатинфосфокінази плазми крові тварин була всього на 14 % вища за значення інтактного контролю. Водночас у тварин із модельною патологією без застосування препаратів цей показник підвищувався на 141 %, що вказує на незначну міотропну активність статинів у обраному режимі введення. Отже, застосування дози 20 мг/кг є найбільш обгрунтованим з точки зору нефропротекторної ефективності та безпеки. | ||
| 7. | 
Зеленюк В. Г. Улучшение выживаемости животных под влиянием статинов при разных моделях острой почечной недостаточности [Електронний ресурс] / В. Г. Зеленюк, И. И. Заморский // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_1_2 | ||
| 8. | 
Шевчук Л. Вплив податкових змін на систему фінансового контролю ресурсів місцевих бюджетів [Електронний ресурс] / Л. Шевчук, В. Зеленюк, А. Шевчук // Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації. - 2016. - Вип. 2. - С. 144-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iacagc_2016_2_18 | ||
| 9. | 
Садогурська К. В. Вплив нанохрому цитрату на осмотичну резистентність мембран еритроцитів крові щурів з експериментальним цукровим діабетом [Електронний ресурс] / К. В. Садогурська, Б. Косуба., В. Г. Зеленюк // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_4_8 Цукровий діабет (ЦД) - серйозна медико-соціальна проблема, оскільки характеризується значним поширенням у світі та сталою тенденцією до збільшення кількості хворих. Мета роботи - дослідити вплив нанохрому цитрату на осмотичну резистентність мембран еритроцитів крові тварин за ЦД. Роботу виконано на 18-місячних лабораторних щурах-самцях. ЦД викликали дексаметазоном (0,125 мг/кг, п/шк,14 діб). Нанохрому цитрат (НХЦ) вводили в шлунок (0,01 мг/кг, 14 діб). Проникність еритроцитарних мембран (осмотична стійкість еритроцитів) визначали за стійкістю еритроцитів до суміші ізотонічних розчинів сечовини і натрію хлориду з їх різним об'ємним вмістом. Ступінь осмотичного гемолізу (%) вимірювали фотоколориметрично по відношенню до оптичної щільності еталонного розчину сечовини. Осмотичну резистентність мембран еритроцитів (ОРМЕ) - (% гемолізованих клітин) порівнювали з аналогічним показником у контрольних інтактних тварин. Рівень глюкози крові визначали за допомогою глюкометра. У тварин з експериментальним ЦД поряд зі збільшенням рівня глюкози в крові до 14,2 +- 0,4 ммоль/л відсоток гемолізованих еритроцитів у порівнянні з контролем зріс у 8,2 - 2,3 разу відповідно до збільшення концентрації сечовини в розчині. Підвищення проникності еритроцитарних мембран, що призвело до зниження осмотичної стійкості еритроцитів та їх гемолізу, свідчить про активацію ПОЛ і зниження активності систем антиоксидантного захисту у тварин з ЦД. Уведення НХЦ при ЦД зменшило вміст глюкози в крові до 6,6 +- 0,4 ммоль/л і значно підвищило ОРМЕ, що свідчить про наявність у НХЦ мембранопротекторних властивостей. Висновки: за експериментального (дексаметазонового) ЦД знижується осмотична резистентність мембран еритроцитів, активуються деструктивні процеси, що призводить до їх прискореного руйнування. НХЦ зменшує рівень глюкози в крові тварин з ЦД і підвищує осмотичну резистентність мембран еритроцитів. | ||
| 10. |
Горошко О. М. Порівняльний аналіз професійної підготовки студентів І курсу спеціальності "фармація" в Україні та Німеччині [Електронний ресурс] / О. М. Горошко, О. М. Коровенкова, А. О. Паламар, Н. С. Богдан, О. О. Ровінський, В. Г. Зеленюк, О. С. Шпичак // Фармацевтичний часопис. - 2017. - № 4. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2017_4_18 | ||
| 11. |
Садогурська К. В. Вивчення гіпоглікемічної активності нанохрому цитрату в тварин з експериментальним цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / К. В. Садогурська, Р. Б. Косуба, І. М. Яремій, В. Г. Зеленюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 4-5. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_4-5_12 Зважаючи на поширеність цукрового діабету (ЦД) у світі, тяжкість перебігу та ускладнення, пошук засобів і методів лікування цієї недуги є однією з актуальних медичних та соціальних проблем сучасності. Мета дослідження - з'ясувати ефективність застосування нанохрому цитрату як засобу корекції за експериментального ЦД 2 типу. На моделі дексаметазонового (0,125 мг/кг, 14 діб) ЦД у 18-місячних щурів-самців досліджено вплив нанохрому цитрату (НХЦ, 0,01 мг/кг) на рівень глікемії, інсулінемії, інсулінорезистентність (HOMA-IR), морфоструктуру підшлункової залози, показники ліпідного та білкового обміну у порівнянні з препаратом метформіном. У разі вивчення морфоструктури підшлункової залози враховували кількість, розподіл за розміром панкреатичних острівців, їх клітинний профіль. Визначення біохімічних показників у сироватці крові проводили фотоколориметрично за загальноприйнятими методиками з використанням діагностичних наборів "Реагент" та НВП "Філісіт-діагностика" (Україна). На 14 добу моделювання ЦД, коли рівень глюкози в крові зріс в 2,6 разу, профілактично-лікувальне застосування НХЦ сприяло зниженню рівня глікемії вдвічі (6,63 +- 0,34) ммоль/л проти (14,22 +- 0,36) ммоль/л за ЦД. У разі ЦД на тлі підвищеного вмісту інсуліну в сироватці крові (4,2 +- 0,20) мкОд/мл) введення НХЦ знизило вміст інсуліну в 2,3 разу (1,8 +_ 0,09) мкОд/мл) до рівня інтактних тварин, індекс (HOMA-IR) знизився в 6,4 разу з (3,33 +- 0,26) до (0,52 +- 0,03). За виразністю гіпоглікемічної дії застосування НХЦ на тлі ЦД не поступається препарату порівняння метформіну, а захисний його ефект на морфоструктуру підшлункової залози (ПЗ) переважає вплив метформіну. Під впливом НХЦ у сироватці крові тварин з ЦД знизився вміст загальних ліпідів, загального холестерину, зріс холестерин ЛПВЩ та нормалізувався вміст сечовини. Під впливом нанохрому цитрату на тлі експериментального ЦД показники глікемії, інсулінемії та інсулін-глюкозного зв'язку (HOMA-IR) знижуються до рівня інтактних тварин. Нанохрому цитрат також запобігає пошкодженню гістоструктури ПЗ, нормалізує порушені показники ліпідного обміну. За ефективністю коригуючого впливу на показники вуглеводного, ліпідного, білкового обміну та протективною дією на морфоструктуру ПЗ НХЦ за умов ЦД 2 типу не поступається препарату порівняння метформіну. | ||
| 12. | 
Зеленюк В. Г. Ефективність методу "ділова гра" на заняттях з аптечної технології лікарських засобів [Електронний ресурс] / В. Г. Зеленюк, О. М. Горошко, О. Ю. Ткачук // Медична освіта. - 2018. - № 1. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2018_1_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |